-
Автор
-
Файзуліна Ярослава
-
перелік авторів (інші автори)
-
Український інститут національної пам’яті
-
Назва
-
«Репресовані» щоденники. Голодомор 1932–1933 років в Україні
-
Місце видання (Походження)
-
Київ
-
Видавництво
-
Фенікс
-
Рік видання
-
2018
-
Мова
-
Українською
-
Формат
-
text/pdf
-
Розмір файлу
-
6,79 МБ
-
Бібліографічний опис
-
«Репресовані» щоденники. Голодомор 1932–1933 років в Україні / упоряд., авт. вступ. ст., заг. ред. Я. Файзуліна / Український інститут національної пам’яті. – Київ: Фенікс, 2018. – 352 с. - ISBN 978-966-136-623-6.
-
Ідентифікатор / Шифр
-
ID 6354
-
Предметні рубрики
-
Історія України, репресії, 1932-1933 роки
-
Голодомор, Україна, 1932-1933 роки
-
Свідчення очевидців, спогади, документи, Україна початок 20 століття
-
Правовласник
-
Український інститут національної пам’яті, https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya
-
Права доступу
-
Згідно Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 1 грудня 2022 року (набрав чинності 1 січня 2023 року) інформаційні ресурси Електронної бібліотеки «Історична спадщина України» мають бути використані лише з навчальною та науковою некомерційною метою. Використання цитат або фрагментів тексту з документа рекомендується здійснювати з посиланням на Електронну бібліотеку «Історична спадщина України», без права подальшого повторного відтворення повних текстів документів.
Якщо ви вважаєте, що розміщення цього ресурсу порушує ваші авторські права просимо звернутись за адресою: nibu.kyiv@ukr.net
-
Анотація
-
Про Голодомор 1932–1933 років в Україні публікацій уже не бракує. Однак ця книжка – унікальна. Писали її не історики, не архівісти, не публіцисти – її авторами були звичайні люди: селянин, учителька, студент, партієць… Свої нотатки вони робили не сподіваючись, що ті колись будуть опубліковані, що їх прочитають тисячі й тисячі людей. Вони не ставили перед собою цілі написати історії Голодомору, а лише фіксували побачене, почуте, прожите та пережите.
Парадоксально, але ті записи вціліли донині завдяки радянським спецслужбам. Для чекістів вони були «вєщдоками» – речовими доказами, промовистими свідченнями «контрреволюційної діяльності» авторів. У конвертах при їхніх кримінальних справах і збереглися ці сім історій людей, записаних в режимі реального часу на тлі апокаліпсису – Голодомору, з усіма його «декораціями»-жахіттями. Герої в ті роки катастрофи проживають свої особисті історії – із найнесподіванішими сюжетними лініями й поворотами. І то такими, що не спали б на думку й найгеніальнішому драматургові.
На сторінках цих щоденників, попри пекельно-смертельне лихоліття, коли їх писано, людське життя триває у всій повноті: з радістю від народження дітей і болем від утрати рідних, з коханням та інтригами, з прикладами небаченої жертовності та відразливої ницості. Тут багато безцінних свідчень «із перших уст» про стратегії виживання людей у ті страшні часи. У спустошених голодом українських селах, містечках і містах.